Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 28.03.2024, 22:22

Благодатненський НВК

Меню сайту
Категорії розділу
Ми чекаємо тебе, першокласнику [1]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 101
Форма входу

Каталог файлів

Головна » Файли » Ми чекаємо тебе, першокласнику » Ми чекаємо тебе, першокласнику

Чекаємо тебе, першокласнику!
30.04.2015, 17:04
Інформація щодо режиму школи

Режим занять
Початок занять – о 8.30
 
Тривалість уроків:
  •  1 клас – 35 хвилин
  • 2-4 класи – 40 хвилин

Мова навчання: українська

Іноземні мови: англійська мова з 1 класу

Інформатика: з 2 класу

   

Перша вчителька

Орел  Ірина Сергіївна

 вчитель початкових класів,

спеціаліст ІІ категорії

Народилася в місті Миколаєві 10 листопада 1984 року. Свою першу спеціальність вчителя початкових класів, отримала у Новобузькому педагогічному коледжі. Далі продовжувала навчання МДУ В.О. Сухомлинського.

       Вчителем початкових класів працюю 10 років. За час роботи було багато як радісних моментів, коли я гордилася, що я – Учитель, так і розчарувань у професії.

     Однак , розумію: якщо хоч одна дитина з вдячністю згадає мої уроки, моя праця не є марною.

Пам’ятка для батьків першокласника.

 

  • Підтримуйте в дитини її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до школярських проблем, досягнень, а можливо, й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.
  • Обговоріть із дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться у школі. Поясніть їх необхідність.
  • Дитина має право на помилку. Коли людина навчається, в неї може щось не виходити, - це правомірно.
  • Складіть разом із дитиною режим дня, стежте за його виконанням.
  • Не пропускайте труднощів, які виникають на початку навчання. Якщо, наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх розв’язувати на першому році навчання.
  • Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху. У кожній діяльності обов’язково знайдіть, за що його можна похвалити. Пам’ятайте, що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.
  • Якщо Вас щось тривожить у поведінці дитини, не соромтеся звернутись до психолога.
  • У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті Вашої дитини з’явилась авторитетніша людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.
  • Навчання – це нелегка й відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.
  • Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а тільки за те, що вона – Ваша рідна дитина.
  • Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтесь її справами, проблемами.
  • Надавайте дитині самостійності у діях і прийнятті рішень.
  • Стежте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися Вами.
  • Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
  • Пам’ятайте, що дитина коли – небудь подорослішає, і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.
  • Ви – перший друг і порадник.                                                                                                                

                   

Анкета для батьків першокласників

Шановні батьки! Ваші взаємини з дитиною, ваша роль у підготовці її до навчання дуже важливі у подальшому шкільному житті дитини. Пропонуємо вам перевірити себе за допомогою анкети (тут важливо відповідати чесно хоча б перед собою).
 

Питання

Майже завжди

Іноді

Ніколи

1

Чи подобається Вам Ваша дитина?

 

 

 

2

Чи слухаєте Ви те, що дитина говорить?

 

 

 

3

Чи дивитеся Ви на дитину, коли вона розмовляє з вами?

 

 

 

4

Чи намагаєтеся Ви створити в дитини відчуття значущості того, що вона говорить?

 

 

 

5

Чи виправляєте Ви мовлення дитини?

 

 

 

6

Чи дозволяєте Ви дитині помилятися?

 

 

 

7

Чи хвалите Ви дитину, чи обіймаєте її?

 

 

 

8

Чи смієтеся Ви разом із нею?

 

 

 

9

Чи знаходите Ви щодня час для читання дитині та для бесід із нею?

 

 

 

10

Чи граєте Ви з дитиною у які-небудь ігри?

 

 

 

11

Чи заохочуєте Ви інтереси і захоплення дитини?

 

 

 

12

Чи є в дитини хоча б одна – дві власні книги?

 

 

 

13

Чи є в дитини вдома місце, що належить тільки їй?

 

 

 

14

Чи намагаєтеся Ви показувати дитині приклад, читаючи газети, журнали, книги, взагалі цікавлячись навколишніми подіями?

 

 

 

15

Чи обговорюєте Ви з дитиною та з усією родиною щось цікаве із прочитаного або почутого Вами?

 

 

 

16

Чи намагаєтеся Ви сказати все за дитину, перш ніж вона сама встигне відкрити рота, наприклад, у магазині або в зубного лікаря?

 

 

 

17

Чи дивитеся Ви телевізор разом із дитиною?

 

 

 

18

Чи ставите Ви дитині питання про зміст побаченого по телевізору?

 

 

 

19

Чи обмежуєте Ви можливість дитини дивитися телевізор?

 

 

 

20

Чи намагаєтеся Ви ходити з дитиною на прогулянки?

 

 

 

21

Чи збираєтеся Ви разом із дитиною відвідати зоопарк, театр, музей?

 

 

 

 

 Оцінювання результатів

 За кожну відповідь «майже завжди» - 4 бали, «іноді» - 2 бали, «ніколи» - 0 балів.

  • Якщо сума отриманих балів дорівнює 88 – це дуже гарний показник, який свідчить про те, що батьки приділяють дитині багато часу та уваги, їхні взаємини складаються гармонійно.
  • Якщо сума отриманих балів дорівнює 44 – це означає, що між батьками і дитиною існують досить гарні взаємини, і дорослі приділяють дитині чимало часу, однак ще є до чого прагнути.
  • Якщо сума отриманих балів менша за 22, то батькам необхідно замислитися, чи достатньо сил і часу вони приділяють вихованню дитини, що у взаєминах можна змінити, щоб ситуація виглядала інакше.
  • Навчить дитину орієнтуватися в часі й не вантажте її новою інформацією

    От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап – вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи. Тому професійні педагоги радять за останні літні деньки підготувати дитину до нового кроку. Валерія Кукса, дитячий психолог Київського центра сімейної дитячої психології запропонувала 10 порад для батьків, як це найкраще зробити.

    1. Не перевантажуйте новою інформацією.

    За час, що залишився, ніяких «хвостів» не підтягнете. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні приклади можна, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільнятам важливо по кілька разів читати ті самі книжки. Вони, впізнаючи «матеріал», намагаються підказати оповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він припустився неточності. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою «дорослу думку».

    2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

    Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами й розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.

    3. Не наголошуйте на оцінках  

    Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають стращати: «Читай, а то двійки мені приноситимеш». Навпаки - важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.

    4. Не лякайте школою

    У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.

    5. Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною

    Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай маля сам вибере собі портфель, ручки, олівці, зошити. А вдома не ховайте покупки в шафу - най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі зошита й олівці, тоді прості вказівки вчителя: «Дістаньте ручку або зошит у лінійку» не викличуть у неї труднощів: вона чітко знатиме, де в неї що лежить. Добре також із дитиною погуляти біля школи..

    6. Грайте в школу

    Нехай всі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама стане вчителькою. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на переміні (15-хвилинні «уроки» повинні чергуватися п'ятихвилинними «перемінками»). 

    7. Починайте жити по новому розпорядку дня

    За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше дев'ятої години вечора, вставала о 7-8 годині ранку. Дуже важливо сформувати у дитини уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і ввечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати. Спочатку спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, майку, шкарпетки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Нехай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і ранковий розпорядок: умиваємося, чистимо зуби, одягаємося, снідаємо, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.
    8. Подружіть маля з годинником
    Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчіть його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, аби дитина могла визначати по ньому час). Під час читання, гри або їжі можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія і о котрій годині  вона закінчилася.
    9. Більше командних ігор
    У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-му класі. Аби розвинути у дитини уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.
    10. Тренуйте увагу, пам'ять, розвивайте мислення
    Увага
    1. Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.
    2. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
    3. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.
    4. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти.
    5. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
    6. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о».
    Пам’ять
    1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, поєднуйте словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.
    2. Для поліпшення процесу запам’ятовування розвивайте у дітей уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.
    Мислення
    1. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.
    2. Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте , відповісти на запитання, поставити свої.
    3. Розвивайте вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте робити висновки, міркування.
    4. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки ключати копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.
    5. Включайте в заняття завдання на порівняння пари предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.
  • Поради класовода батькам

    • Навчаючи дитину калiграфiчно писати, необхiдно враховувати її iндивiдуальнi особливостi: нахили, особливостi зору (короткозорiсть, далекозорiсть), вiдхилення в моторицi (тремтiння пальцiв, посмикування руки пiд час письма i т. iн.).

    • Кожне заняття починається з перевiрки правильностi сидiння дитини, положення ручки або олiвця в руцi, розмiщення зошита на партi або столi та його перемiщення пiд час письма. Це сприяє профiлактицi порушення постави i зору дитини, пiдвищенню працездатностi, формуванню правильного та швидкого письма.

    • У процесi занять звертайте увагу на те, наскiльки чiтко дитина обводить контури фiгур, лiнiї вiзерункiв, малює i пише злiва направо.

    • Пiд час роботи над написанням лiтер звернiть увагу дитини на елементарний склад букв, допоможiть їй видiляти найпростiшi графiчнi одиницi, проведiть ритмiчне прописування цих елементiв спочатку в повiтрi, а потiм за допомогою ручки.

    • Орiєнтуйте маленьких школярiв на правильне з’єднання букв у складах, на дотримання нахилу пiд час написання букв i слiв.

    • Навчайте дiтей писати чисто, без помарок, не заходити на поля, не обводити букви двiчi. Таке письмо сприятиме вихованню охайностi, працьовитостi, сумлiнностi та старанностi у виконаннi будь-якої роботи.

    • Виконуючи з дитиною роботу з написання слiв, нагадуйте їй про лексичне значення слова та необхiднiсть дотримуватися правил орфографiї.

    • Пам’ятайте: безперервне письмо не повинно тривати довше п’яти хвилин.

    • Через кожнi 7 - 10 хвилин роботи з прописами необхiдно проводити фiзкультхвилинки тривалiстю 1,5 - 2 хвилини, а також спецiальнi пiдготовчi вправи для розвитку пальцiв, кистi, передплiччя руки.

    • Формування графiчних навичок — процес складний i тривалий. Дитина, зображуючи найпростiшi елементи тiєї чи iншої букви, докладаї максимум зусиль, емоцiйно переживає свої невдачi. Тому необхiдно враховувати настрiй дитини, вчасно приходити їй на допомогу.

    • Не забувайте похвалити дитину, заохотити її стараннiсть.

    • Ваша постiйна увага, пiдтримка та активна допомога в оволодiннi навичками письма нададуть дитинi впевненостi у своїх силах i можливостях.

     

    Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи 

    Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:

    -  Повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

    -  Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

    -  Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

    -  Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

    -  В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

    -  Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

    - Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

    Пам'ятайте:

    * Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

    * Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

    * Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

    * Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

    * Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

    * Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

    * Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

    * Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

    Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

    Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

    Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".

    Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

    Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

    Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

    Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

    Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

    Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

    Конфлікт у початковій школі. Що робити?

    Перший рік навчання в школі є не тільки одним з найскладніших етапів у житті дитини, але і своєрідним випробуванням для батьків. У цей період потрібна їх максимальна участь в житті дитини, так як першому класі закладаються основи ставлення дитини до школи та навчання.

    Школа з перших днів ставить перед дитиною цілий ряд завдань, що вимагають мобілізації її інтелектуальних і фізичних сил. Труднощі в цьому процесі часто виникають у дітей, що не відвідували дитячий сад, особливо у єдиних в сім'ї дітей. Якщо у таких хлопців не було достатнього досвіду взаємодії з однолітками, то вони очікують від однокласників і вчителів такого самого ставлення, до якого звикли вдома. Тому для них часто стає стресом зміна ситуації, коли вони усвідомлюють, що вчитель однаково ставиться до всіх хлопців, не роблячи поблажливості до нього і не виділяючи його своєю увагою, а однокласники не поспішають приймати таких дітей як лідерів.

    Звичайно, нікому з батьків не хочеться, щоб їх дитина була учасником конфлікту в школі, піддавалася нападкам з боку однокласників. І в той же час навряд чи хто-небудь захоче, щоб його дитина була ініціатором цькування іншого. Дорослі повинні пояснювати дитині, що неприпустимо обзивати інших, сміятися над ними - нехай він поставить себе на їхнє місце. Треба вчити дитину рахуватися з думкою оточуючих, знаходити компроміси.

    Як бути, якщо Ваше дорогоцінне чадо відкидають в класі?

    Не всі діти можуть і хочуть розповідати батькам про свої проблеми, і чим старша дитина, тим менше ймовірність, що він поскаржиться на те, що відбувається. Варто проявляти інтерес до справ своєї дитини, але робити це ненав'язливо. Якщо вона нічого сама не розповідає, слід поспостерігати за нею. Перш за все, покажіть малюкові, що Ви його розумієте, поспівчувайте йому, нікого при цьому не звинувачуючи.

    Необхідно забезпечити першокласнику все, що дозволить йому відповідати загальним шкільним вимогам.Якщо для уроків фізкультури потрібні чорні шорти, то не слід пропонувати дитині рожеві, вважаючи, що це не важливо.

    Постарайтеся забезпечити дитині спілкування з однокласниками поза школою. Запрошуйте їх у гості, влаштовуйте свята, заохочуйте спілкування дитини з ними. Необхідно всіляко сприяти участі дитини в класних заходах, поїздках. Не варто відразу після уроків забирати дитину зі школи навіть заради занять англійською або музикою. Інакше всі хлопці сдружатся між собою, а Ваш малюк так і буде чужим в класі.

    Не слід приходити в школу особисто розбиратися з кривдниками своєї дитини, краще поставити до відома класного керівника та психолога. Не поспішайте кидатися захищати свого сина чи дочку в будь-якій конфліктній ситуації з однокласниками. Іноді дитині корисно пережити всі стадії конфлікту - це допоможе їй навчитися самостійно вирішувати багато проблем. Але, привчаючи дитину до самостійності, важливо не перестаратися і не пропустити ситуацію, з якою вона не в змозі впоратися без втручання дорослих.


    Спокійні, впевнені в собі батьки, які не чекають від дитини наддосягнень і з розумінням відносяться до його успіхів і невдач, - це запорука розвитку у дитини впевненості у власних силах, здорової самооцінки та успішного спілкування з однолітками.

     
     
Категорія: Ми чекаємо тебе, першокласнику | Додав: OCBITA
Переглядів: 421 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар

Друзі сайту
Пошук

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz